Тема. «Права дітей»
Мета: познайомити учнів з їх правами та свободами, правовою
термінологією, формувати вміння правильно реалізувати свої права, виховувати
повагу до Конституції України, Конвенції ООН
«Про права дитини», до прав інших людей, формувати почуття обов’язку.
Обладнання: карта
світу, плакати, на яких написані основні права дитини, визначені Конвенцією ООН.
Хід заняття
1.Організаційний момент
Встаньте
діти всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться ви до мене.
Посміхнися сам до себе.
Привітайтесь: «Добрий день!»
2.Актуалізація опорних знань
– У якій державі ми живемо?
–
Коли була проголошена незалежність України?
–
Чи повинні ми дбати про добробут і порядок у нашій
державі?
1. Послухайте
уривок з вірша В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?».
Ти
знаєш, що ти – людина?
Ти
знаєш, про це чи ні?
Усмішка
твоя –
єдина,
Мука
твоя –
єдина,
Очі
твої –
одні.
Кожен
із вас – неповторна особистість. Кожен
із вас – Людина, яка живе нині на цій землі, і більше такої не буде. І кожний із вас повинен
знати основні права й обов’язки громадянина.. Тому
на сьогоднішньому занятті ви розширите свої знання про права й обов’язки громадянина.
Ми з вами громадяни
України. У нашій країні людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,
недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю. Так
записано у Конституції України – основному законі нашої держави. У 1991 році,
коли Україна стала суверенною і незалежною державою, було підписано міжнародний
договір – Конвенцію про права дитини.
Дитина, як і кожна людина, від
народження має права. Потреба у захисті прав дитини була проголошена у 1989році Конвенцією ООН
«Про права дитини» – головний міжнародний документ щодо захисту дітей. Він
складається з 54 статей, написані 6 мовами. Конвенцію підписали всі прогресивні
країни світу, в тому числі і Україна.
2. Які ж права і свободи
прописані в документах, які захищають дітей?
Стаття 2. Усі рівні у своїх
правах.
Стаття 6. Кожна дитина має невід’ємно право на життя.
Стаття 7. Кожна дитина має право
на ім’я.
Стаття 8. Право на повноцінне
харчування.
Стаття 9. Кожна дитина має право
не розлучатись з батьками.
Стаття 19.Право на захист від
будь-якої форми насильства.
Стаття 24.Право на здоров’я та медичну допомогу.
Стаття 28.Кожна дитина має право
на освіту.
Стаття 29.Освіта дитини має бути спрямована на розвиток талантів.
Стаття 31.Кожна дитина має право
на відпочинок та дозвілля та ін.
3.Словникова робота, право і обов’язок.
Право – законодавство.
Обов’язок – те, що треба беззастережно дотримуватися.
4.Найголовнішим правом для всіх людей, дітей
визнано право на життя, яке потрібно
берегти. Ніхто не має права відібрати у вас життя! А щоб зберегти його, треба
забути про шкідливі звички, прислухатись до порад старших.
Не меркнуть зорі, йдуть у
забуття,
Бо мають право вік
світити.
Ти ж маєш право на життя,
І гідно мусиш жити.
Стаття 7 надає право кожній дитині на
своє власне ім’я. (Гра «Сонечко». На ватмані
зображено сонце, а діти, написавши на листочках – промінцях своє ім’я , наклеюють їх довкола сонечка.)
Має право на ім’я:
І ти, і він, і ми, і я.
У кожного воно своє,
До того ж зміст у нього
є.
Діти, до якої статті відноситься це
право?
Маю право на сім’ю,
Над усе її люблю.
А ще я маю право –
Ніколи не розлучатись з батьками.
(ст..9)
Усім відомо, що без
школи, без знань,
Що мусиш там набути,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким з дитинства
мрієш бути. (ст.,28)
Якщо погано стало нам,
Батьки заб’ють тривогу.
Для цього право є у нас
На медичну допомогу. (ст..24)
В школі пишемо,читаєм,
Малюємо і співаєм,
Свій талант ми розвиваєм.
Так на що ми право маєм?
(ст.29)
5. Бесіда вчителя
Ви добре ознайомились з основними правами
дитини. Але потрібно їх уміти застосовувати.
Куди і до кого можна звертатися, якщо
виникла проблема порушення прав (до психолога, учителя, міліцію, громадської
організації).
Знання прав і свобод і обов’язків дає
можливість усвідомити себе як особистості, громадянина, патріота своєї країни.
Пригадайте прочитані казки,
оповідання і назвіть права дітей, які порушувались. Наприклад «Попелюшка»,
«Пригоди Буратіно», «Бабина дочка і дідова дочка».
В.Гюго «Знедолені»
6.Гра «Продовж речення»
1.Основний закон України – це … (Конституція України).
2.Кожна людина має право на …
(життя).
3.Права дитини записані у …
(Світовій книзі прав дитини).
4.Право – це …(система встановлених
правил).
5.Обов’язок –це … (те, чого треба дотримуватись, що підлягає
безумовному виконанню).
7.Малювання малюнків на тему
«Твої права дитино!»
8.Підсумок заняття.
Ви маєте багато захищених прав і
свобод тож мусите жити, вчитись, працювати, адже ви майбутнє нашої держави,
майбутнє людства.
«Вчимося жити добрими людьми»
«Людина у цьому світі
Лиш
добро повинна творити»
О.А.Захаренко
Мета: Формувати у дітей
почуття доброти, любові до навколишніх
людей,
допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого ставлення
потребують не лише люди, а й весь
оточуючий світ; розвивати
потребу робити добро, не чекати винагороди.
Виховувати в учнів доброту, порядність,
бажання підтримувати
ближнього у скрутну хвилину.
Вступне слово вчителя
Шановні
діти, гості! Сьогодні ми зібралися щоб
поговорити про добро. Ми маємо показати
і довести, що ми вчимося жити добрими людьми.
Врятує світ краса –
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта.
Бо однієї вже краси занадто мало
Бо стільки всюди зла – людина вже не та.
Тож люди на землі!
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла
Щоб кожен міг серед краси
прожити
У царстві справедливості й
добра.
Здавна
люди на землі цінували чесне, щире, правдиве життя. Треба утримуватися від
поганих вчинків. Зло, як відомо довго не забувається. А от добро помножує добро.
Діти,
щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди
дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так як би ви
хотіли, щоб люди ставились до вас.
Все: із доброго чи злого,
Починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка,
Хліб – маленької зернини,
Дощ із чистої краплини.
-
Діти, а що означає саме слово доброта?
Доброта
- чутливість, стан душі людини, що
спонукає творити добро.
Мозковий штурм
А зараз
проведемо мозковий штурм
-
Чи можна прожити без доброти? Чому
-
Навіщо людям доброта?
-
Самому робити добро чи чекати поки попросять?
-
До кого можна бути добрим?
-
Кого в нашому класі можна назвати добрим?
-
На що схожа доброта? Мені здається, що на посмішку
матері, а вам?
-
Де в природі можна взяти фарби й звуки, щоб описати
доброту?
-
Давайте доберемо тематичний словник до слова «доброта»
створимо павутинку.
А зараз з допомогою нашого словничка спробуємо змалювати
портрет доброї людини.
Послухайте лист від одного хлопчика. Хто покарав його?
-
Я образив
товариша.
-
Я штовхнув однокласника, я вдарив собаку;
-
Я забрав іграшки у сестри. Всі пішли від мене, я
залишився один і гірко заплакав.
-
Хто покарав його? – спитала сусідка
-
Він сам себе покарав – відповіла мама.
-
Чи можна назвати
добрим цього хлопчика?
-
Чому?
-
Чому він плакав? Яким був хлопчик? (жорстоким, грубим,
злим)
-
Яким ви уявляєте портрет доброї людини? (доброзичлива,
уважна, чуйна, ввічлива, весела, правдива, люб´язна, привітна, дружня)
Тож, діти намагайтеся поводитись так, щоб всі люди казали
про вас саме такими словами.
Мудрець сказав: «Живи, добро звершай
Та нагород за все це не вимагай
Лиш в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра
Нехай
живе ця стара:
Людина
починається з добра.
Добре слово, що ясний день – говорить народне прислів´я.
Словом можна висловити, що завгодно: про
що думаєш, чого хочеш. Треба тільки міти правильно ним користуватися щоб тебе
зрозуміли і не образились.
Слово – це справжнє чудо!
Ви вірите діти?
Слово може бути другом а може
бути ворогом. Наш народ склав дуже мудрі прислів´я про слово але вони
розсипались спробуємо їх зібрати.
Робота в групах.
- Добре слово і залізні ворота відкриває.
- Тепле слово і в мороз зігріє.
- Добре слово людині що дощ в посуху.
- Слово – ключ яким відкривають серця.
Людина не може жити одна.
Найбільше щастя і радість людини – це спілкування з
іншими людьми.
До всіх сердець
як до дверей
Є ключики малі.
І кожен легко
підбере
Якщо йому не
лінь.
Ти, друже,
мусиш знати їх,
Запам´ятать
неважко –
Маленькі
ключики твої –
«Спасибі» і
«Будь ласка».
Зеленіє навіть
пень
Як почує
«Добрий день».
Коли
згасає сонце у росі
й зоря
лягає лагідно на плечі,
серед
знайомих рідних голосів
ми чуємо
привітне «Добрий вечір».
Щоб
знову зустрітись в годину призначену
Щиро
кажу я усім: «До побачення».
Будь
ласка, спасибі і Будьте здорові-
Слова
необхідні й корисні у мові.
Приємно
їх чути і в школі, і вдома,
Від
мами, учителя й просто знайомих.
Тож радьмо частіше їх, друзі, вживайте,
Даруйте сміливіше радісний настрій.
Саме ці
чарівні слова роблять людину ввічливою, привітною і доброзичливою. Сказавши їх
– радієш іншому, бажаєш добра ближньому.
Тож не
забувайте їх щодня промовляти.
Пошук добрих слів
- А
зараз спробуємо відшукати добрі слова. Щоб знайти вихід з будь-якої ситуації.
1.Оленка
робила подарунок для мами. Братик побіг і частина папірців злетіла. Оленка
готова була заплатити, але братик сказав чарівне слово. Яке?
Оленка
посміхнулась і сказала братику…
2.Бабуся
зшила для Катрусиної ляльки плаття, але воно виявилось малуватим. Катруся
засмутилася. А бабуся попросила принести
ляльку і зшила інше плаття. Дівчинка була рада. Вона…
3.До Тані на день народження прийшли друзі. Вони
вітають її, вручають подарунки. Побачивши книгу, Таня засмучено відповідає: «У мене вже є така!
Взявши коробку цукерок каже: «Я такі не
люблю». (Як вона мала вчинити?)
4.
Тарасові на день народження батько
подарував велосипед. Хлопчик був радий. Як він міг виразити свою радість?)
- Діти,
а чи чули ви про лицарів? Яку людину ми
називаємо лицарем?
(Лицарем
називають людину, котра здатна на подвиг заради іншої людини)
Лицар
той. Хто вміє дотримуватись даного слова, хто ввічливий, правдивий, хто
заступається за молодших, слабших і кидається на допомогу людині, яка потрапила в біду.
Лицар
той, кого не лякає важка праця, хто
уважний до своїх близьких, у кого в грудях б´ється благородне серце.
Лицарями
в нашому класі є хлопчики. Це вони – захисники нашої Вітчизни. Тому батьки і
вчителі плекають надію, що вони виростуть вірними, достойними синами нашої
Батьківщини.
Клянемось лицарями бути,
А отже, доброті служити
За слабих заступитися і дарма не
битися.
-
Діти, що означає бути гарним другом?
(ввічливим, уважним, не обманювати товаришів, не
ображати, завжди приходити на допомогу, бути подільчивим, добрим)
Ставлення
людини до природи
Милосердного,
доброго ставлення потребують до себе не тільки люди, а й увесь
оточуючий світ.
Кожна,
навіть найменша комашка, найтонша билинка здатні відчувати біль.
Тому ми повинні любити та піклуватися про
природу.
Метелика вловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе
собі!
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану
рвати,
Й додому я її не понесу,
Бо вдома їй джмеля не
погойдати,
І не попити ранками росу!
І ні стеблинку, гілку чи
травинку
Я не ображу - це смертельний гріх!
Бо в кожнім з них живе тримка
живинка,
Що світиться довірою до всіх.
Учень: Людина чуйна
І та не вижене із двору,
Коли проживає десяток - другий літ,
Охороняючи садок його й
комору,
Притулок дасть, поїсти дасть,
як слід.
Вчитель: Наш український народ склав вислови про важливу цінність людини,
яка має бути девізом для кожного. Які прислів´я ви знаєте?
Зле слово ранить, а добре – лікує.
Доброму всюди добре.
Життя дано на добрі справи.
Добро довго пам´ятається.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Перший крок до добра – не роби зла.
Ситуація із творів Сухомлинського
І
нарешті настав час говорити про людину, яка все своє життя присвятила дітям.
Сам був доброю людиною і хотів, щоб всі діти виростали добрими, чуйними,
працьовитими, любили маму, тата, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину.
-
Про кого іде мова? Хто ж ця людина? (В.О.Сухомлинський)
Написав
для вас, діти, дуже багато повчальних оповідань і казок.
Скромність Порядність
Толерантність Совість
Саме такі поняття роблять людину вихованою, доброю. Тож
вчіться на життєвих прикладах цих відомих людей, які залишили після себе добрий
слід на землі.
Звучить пісня «Добра посмішка»
Вчитель:
Будьте добрими, чуйними. Вчіться піклуватися про інших,
співчувати тим, хто в скруті, допомагати і словом і ділом. А допоможуть вам
вчитися батьки, вчителі
Від
рідної хати дитину
Веде
у широкий світ
Ота
єдина стежина,
Що
дарує красу і цвіт.
Іди по
тій стежці дитино,
Даруй
любов і тепло,
І
пам´ятай: ти Людина!
Вчись,
думай і твори Добро!
Виховна година
"Ми – гідні сини й дочки своєї неньки -
України"
Мета: виховувати почуття патріотизму, гордість за свою
Батьківщину, поглибити знання учнів про нашу державу - Україну; формувати
національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів;
виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і
сучасного, шанобливе ставлення до символів держави; розширити й поглибити
знання учнів про Україну, Київщину, рідне місто Переяслав-Хмельницький;
виховувати розуміння причетності до всього, що відбувається у країні; формувати
переконаність у нетлінності надбань і духовних скарбів народу й необхідності їх
збереження, пробуджувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати
на захист державних інтере
Обладнання: записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край,
портрет Т.Г. Шевченка (в рушнику).
Хід уроку
На дошці написаний епіграф
Свою
Україну любіть,
Любіть її
во время люте.
В останню тяжку мить
За неї
Господа моліть!
Т. Г.
Шевченко
Звучить лірична музика
Учитель: Наш український древній рід
Благословенний Богом на
життя довічне.
Його коріння з давніх літ
Дає нам силу титанічну.
Двадцять три роки тому на політичній карті світу
з’явилася нова держава – Україна. Народ, який мав давню історія, культуру,
благодатну землю. Здобув державу і заявив про своє право бути господарем на
рідній землі. Тепер державу Україну знають у світі.
Люди наші обдаровані, тямущі, щирі, доброзичливі, уміють
працювати й відгукнутися на чуже горе. Тому ми впевнені, що помалу, крок за
кроком ми облаштуємо свою країну, заживемо в достатку.
За 23 роки ми не розгубилися, не впали в розпач, а таки
спромоглися закласти підмурок, основу майбутнього. І святкуємо разом, з
усвідомленням того, що маємо від Закарпаття до Донбасу спільний дім, ім’я якому
– Україна.
Я пропоную вам здійснити зі мною заочну подорож «З
Україною в серці» та провести урок за темою «Ми – гідні сини й дочки своєї
неньки-України».
Вправа «Україна
як сонечко»
Учитель: А зараз кожен з
вас прислухається до свого серця і скаже щирі слова про Україну, щоб сяяла
вона, як сонечко для всього світу.
Тож яка вона – наша Батьківщина?
Діти виходять до
карти України і кріплять на неї слова: мила, дорога, славна, рідна, свята,
чарівна, чудова, прекрасна, щедра, гарна, мальовнича, люба, красива,
неповторна, єдина.
Учитель: Слова,
що йдуть від серця – найщиріші та найтепліші. Тому настав час скласти
колективного вірша про Україну зі щирих теплих ваших слів. Я почну, а ви будете
добирати останнє слово другого рядка в риму.
1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща у світі.
2. Моя Україна -
це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
3. Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
4. Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.
5. Сади чарівні, мальовничі села,
Моя Україна – це пісня весела.
6. Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі – єдина.
Гра «Подорож країною»
Зупинка
«Національні символи України»
1. Золотий тризуб на
блакитному тлі – символ влади. Він зустрічається ще за часів Київської Русі,
зокрема на монетах київського князя Володимира Великого. Герб – це частина
корони, яку носили київські князі.
Учитель: Чому саме тризуб уважають
Гербом України? Мабуть, тому що число три завжди вважалося чарівним. У багатьох
казках ми знаходимо розповіді про трьох богатирів, три бажання або три дороги.
А ще тризуб означає триєдність життя. Це Батько, Мати, Дитя, які символізують
Силу, Мудрість, Любов.
2. Національний Прапор
України має досить давнє походження. Поєднання двох кольорів – синього і
жовтого – використовували на гербах і прапорах ще за часів княжої доби. Жовтий
– це колір пшеничного лану, хліба, зерна, що дарує життя всьому на землі; колір
жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів, не заколосився б
життєдайний хліб. Блакитний – це колір неба, води.
3. Національний Гімн
України – це урочиста пісня, що символізує нашу державну єдність. Понад
століття його створили поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький. Гімн
виконують на всіх урочистих подіях у державі.
Зупинка «Народні символи держави»
Учень - екскурсовод 1: Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба,
калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України».
Калина
- символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.
Учень - екскурсовод 2: Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над
водою, тополю в полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й
копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.
Учень-екскурсовод 3: Легенда
про барвінок
Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була
всесильною - не могла вона нагородити рослину
великою красою. Зате дала їй назву
«вінка», що означає
«перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.
Зупинка «Україна -
єдина країна»
Учитель: Найголовніше для всіх людей є те, щоб світило
яскраво сонце і було мирне небо. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть
гармати, повітря здригається від вибухів,
а відчай панує в очах людей…
Виходить дівчинка в українському вбранні. На плечах
чорна хустина. Звучить мелодія Мирослава Скорика
Дівчина: Я – Україна, я – Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, мою Державу!
Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
Пора звільнитись нам від прокляття!
Читець
1: Слухайте, слухайте,
слухайте люди!
Хтось зворушив там тривогу –
То Україна, кров’ю обмита,
То Україна, слізьми полита,
Йде на всесвітню дорогу!
Вчитель: Гірким і тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність.
Україна знана і визнана. Українці виразно відрізняються від слов’янських і
неслов’янських народів. Передусім – мовою. Українська мова – одна з найпрекрасніших
й найбагатших мов поміж мовами інших слов’янських, та й не тільки слов’янських
народів. Її називають солов’їною.
Читець
2: Спитай себе, дитино,
хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечина,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д.Павличко
Вчитель: Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз
переживала дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне
покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної
неньки – України.
Читець 3: А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Людмила Максимлюк
Вчитель:
Сьогодні ми в скорботі й з
великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно
споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби,
символом утвердження прагнень до
європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за
нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя
віддали найкращі. І більшість з них –
молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити.
Вчитель:
Убиті в столиці герої мають
стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас
залежне, щоби ті смерті не були марними. Країна після трагедії стала іншою і
потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня –новітні герої України.
Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати
чорнобривцями, як сказав поет. Їхній приклад має зупинити й тих, хто нині
розпалює вже нове, інше протистояння.
Хвилина мовчання
Читець 4: Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
Дзвонить десь дзвін безупинно –
То задзвонила воля здобута,
То Україна скинула пута,
То на свободі родина!
Дівчинка в українському вбранні знімає чорну хустину
Читець 5: Моя Україно, без краю
Квітуча і славна земля!
З тобою радію, співаю,
Омріяний сонячний краю.
Ти моя радість і сила моя.
Учитель: Споконвічна боротьба за волю України не могла
не дати паростки волі, паростки свободи. Україна здобула самостійність і
позбулася протекторату ненажерливих сусідів. Росія споконвіку була «старшим
братом» щодо України. І хоче, щоб під його «чоботом» ми були завжди. Тому й
розпалює національну ворожнечу, щоб зробити нашу державу розрізненою та
беззахисною.
Учитель:
Україна – це краплина сонця на
карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша
земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та
повноводних рік.
У кожного з нас є рідна хата. Подумайте, скільки
потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто і
затишно, щоб жилось заможно.
Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі,
щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні
усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто,
де ти живеш, ліс і річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.
Учитель: Послухайте ось таку притчу.
Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного
разу біла фарба сказала чорній, що в
тюбику лежала найближче до неї:
- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти
така брудна?
-Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна
фарба.
-Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе
неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і
взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого,
як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.
Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона
незадоволено відповіла:
-
Ні,
це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого
видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш
так і залишиться білим.
Почувши це, засперечалися інші фарби і
навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що
тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло
вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через
розбурхану неприязнь.
Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики
впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім,
змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення.
Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у
різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий
шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.
Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область
– це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.
Учитель: Звичайно ж у кожного з нас є рідні та друзі з
різних куточків України. Пропоную вам підійти до карти та наліпками з
кольорового паперу позначити міста, де проживають ваші рідні та друзі.
Учитель: Погляньте на карту нашої Батьківщини. І хоч усі
ми різні, та разом зуміли створити ось який шедевр.
Читець 7: Хай вище виросте пшениця,
Хай глибшає дніпрове дно!
Не розділяють нас границі,
Бо ми побратані давно.
Учитель:
Символічним є те, що на
Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч
пліч-о-пліч представники різних регіонів України: Івано-Франківська і Харкова,
Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.
А коли після анексії Криму та подій на сході
України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути свої
домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині,
Київщини, Черкащини та інших територій України.
Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава,
і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які
проживають на території України – єдиний народ.
Учитель: Пропоную вам написати слова підтримки вашим
одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки.
Зупинка «Народна
скарбничка»
Робота в группах. Доповнити прислів’я і пояснити їх зміст
Батьківщина
- мати, ... (умій за неї постояти.)
Людина
без Вітчизни, ... (як соловей без пісні.)
Добре
тому, ... (хто в своємудомі.)
Що країна, ... (то родина.)
За
рідний край ... (життя віддай.)
Всюди добре, ... (а вдома найкраще.)
Кожному
мила ... (рідна сторона.)
Учитель: На дошці висить
плакат, нижня половина якого забарвлена в жовтий колір, а верхня у блакитний.
Запишіть на аркушах: «Що вам подобається найбільше під час навчання в школі»,
зачитайте свої думки й прикріть папірці на жовту частину плакату. Це золоте зерно,
посаджене в грунт, проросте золотим колоссям – вашими знаннями.
Тепер напишіть, чого ви
мрієте досягти після закінчення гімназії і прикріпіть аркуші до синьої частини
плакату. Це ваші блакитні мрії, які можуть здійснитися на грунті золотого
колосся ваших знань. Отже, ми створили символ наших можливостей і мрій.
Ви – майбутнє України.
Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми
досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так,
як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте
свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність і шановані
будемо іншими. Нехай щоденним вашим гаслом будуть слова:
Не дуріте самі себе,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
й свого не цурайтесь.
Україна потребує нашої виваженості, єдності,
мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна, здатна відстоювати своє
майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді інші країни поважатимуть
нас.
Будем жить! На зло гіркій недолі,
Будемо мову рідну берегти,
Будемо сіять на своєму полі!
Любити, красивішати, рости.
Немає коментарів:
Дописати коментар